Поради психологам

                                                                                                      Практичним психологам згідно нормативних документів рекомендовано звернути посилену увагу на проблеми психолого-педагогічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу в умовах індивідуального(інклюзивного) навчання.

З цією метою проводиться вивчення індивідуальних особливостей учня, його можливостей і потреб, співвідношення рівня розумового розвитку дитини і вікової норми, темпу розумової діяльності, рівня сформованості у нього пізнавальних процесів і дій, особливостей емоційно-вольової сфери, сформованості ставлення до себе як до школяра  та мотивації до навчання, вивчати стан стомлюваності та темп роботи кожної дитини, сприяти соціальній адаптації дитини: залучення її в позакласну та позашкільну діяльність.

Всі ці особливості дитини беруться до уваги при розробленні Індивідуальної програми розвитку (ІПР), яку ми розробляємо для кожної дитини і яка переглядається двічі на рік.

Індивідуальний урок проведений вдома, буде зазвичай відрізнятися від уроків, проведених в класі, так як вчителеві доступні не всі засоби і методи навчання, які можна успішно застосовувати в класі. Враховується стан здоров’я та настрій дитини, готовність працювати. Вчитель має бути привітним, готовим до детального більш доступного пояснення. Урок необхідно будувати так, щоб основні елементи його повторювались декілька разів через певні проміжки часу.

Вчитель повинен коректно співпрацювати з батьками дитини з ООП, встановлювати з ними партнерські стосунки, та єдність підходу і вимог до навчання та виховання дитини.

Значної уваги слід приділити в роботі (і вчителям, і психологам) психокорекційній роботі. Корекція (з лат. – це виправлення, поліпшення) – це подолання відхилень у психічному та особистісному розвитку дитини. Чим раніше починається корекційна робота, виправлення порушень в розвитку дитини, - тим більший успіх подолання дефекту та його наслідків.

Корекційна робота має бути спрямована на розвиток усіх видів сприймання (зорового, слухового, дотикового), та розвиток усіх психічних процесів (пам’яті, мислення, уваги та уяви), а також розвиток мовлення учнів, формування активного та пасивного словникового запасу. Це означає, що кожна тема, яку вивчають з учнем, кожен метод і прийом, використаний вчителем, має  не лише сприяти засвоєнню знань, умінь і навичок, формуванню поведінки, а й спрямовуватися на виправлення вад психофізичного розвитку (залежно  від  дефекту).

Кожна мета уроку має складатися з навчальної, корекційно-розвивальної та виховної. Урок потрібно починати  з психологічної підготовки учня до роботи.

Тому кожен урок має бути корекційно спрямованим на:

·        Ознайомлення з навколишнім середовищем, довкіллям;

·        Розвиток пізнавальних процесів;

·        Формування предметної діяльності;

·        Розвиток мовлення;

Соціально – побутове орієнтування – вироблення у дітей життєво необхідних умінь і навичок, формування трудового досвіду який потім можна застосовувати у самостійному житті.