КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Дитячий церебральний параліч за останні роки став одним із найбільш поширених захворювань центральної нервової системи в дитячому віці в усіх країнах світу. Це захворювання важко інвалідизує дитину, не тільки вражаючи рухову систему, а й викликає порушення мови та інтелекту. Якщо дитина має важкі ураження рухової системи і рука її зовсім не підготовлена до письма, то рішенням педагогічної ради школи такий учень звільняється від оцінювання письмових робіт і з ним проводиться усне вивчення грамоти й української мови. Паралельно з цим проводяться вправи для підготовки руки до письма.
Навчання письму можна починати тільки після підготовки руки до письма, після розвитку диференційованої діяльності пальців. Тривалий час перед початком роботи з опанування рухів, потрібних для письма, учень навчається контролю за роботою м'язів пальців при змиканні кінчиків нігтьових фалангів І, ІІ, III пальців, почерговому згинанню та розгинанню пальців, утриманню олівця в повітрі. Далі починається робота зі стабілізації утримання олівця в пальцях, для чого підбирається максимально вигідне для функції положення кисті. В цей час учитель та батьки повинні приділити велику увагу розвиткові дрібної моторики пальців рук. Для цього можна рекомендувати таким дітям перекладати предмети з однієї коробки в іншу, починаючи від яблук і закінчуючи горохом, ліпити з пластиліну, глини, а також роботу з мозаїкою.
У період навчання грамоти діти, які не можуть писати, можуть виконувати завдання на магнітній дошці. Ця робота допомагає вчителеві перевіряти знання учнів, а учням — розвивати дрібну моторику кистей верхніх кінцівок.
Кожний урок, який проводить учитель вдома, повинен мати корекційний характер. Починати урок потрібно з психологічної підготовки учня до роботи. Після цього обов'язково проводиться логопедична гімнастка. Вчитель, який працює з хворий учнем на ДЦП, систематично консультується з логопедом щодо проведення артикуляційної гімнастики. Після 15-20 хвилин уроку проводиться фізкультхвилинка, яка триває 5 хвилин. Для правильного проведення фізкультхвилинки потрібно радитися з учителем фізкультури та інструктором ЛФК, які працюють у школі-інтернаті. Оскільки досягти позитивних результатів у навчанні хворого учня на ДЦП можна лише за умови співпраці вчителя індивідуального навчання, логопеда, інструктора ЛФК, вчителя фізкультури, лікаря школи.
Діти з церебральним паралічем, які навчаються в домашніх умовах, мають тяжкі порушення рухового апарату. В основному це діти, які прикуті до ліжка. Вони не мають можливості спілкуватися з однолітками, та чужими дорослими людьми. Тому зв'язна мова цих дітей часто не розвинута, словниковий запас бідний. Ці моменти теж повинен врахувати вчитель при складанні індивідуального плану роботи.
Пізнавальні процеси (увага, пам'ять, мислення) входять
як складова частина в будь-яку людську діяльність. Людина народжується з
достатньо розвинутими задатками до пізнавальної діяльності, але вони несвідомі,
їх ще треба розвивати. Тому великий вплив має виховання в сім'ї, в школі для
розвитку пізнавальних процесів дитини.
Пропонуємо
практичні рекомендації для вчителів і батьків, які допоможуть у роботі з
школярами.
Розвиток уваги
1. Привчіть себе уважно працювати в різноманітних умовах
і навіть у шумному оточенні.
2. Систематично тренуйте свою концентрацію уваги на
всьому взагалі, виділяючи щось конкретне.
3. Тренуйтесь в переключенні уваги з одного предмета на
інший, виділяйте найважливіші предмети серед другорядних.
4. Розвивайте у себе вольові якості - це допомагає у
розвитку уваги. Починайте роботу з найскладнішого, нецікавого, намагайтесь
виконати ті справи, які хочеться відкласти на пізніше. Чергуйте легкі і важкі
завдання, цікаві та нецікаві. Робіть перерви під час роботи.
5. Частіше використовуйте гру з головоломками або в
шахмати.
6. Постійно тренуйте свої здібності до концентрації
зосередженості уваги. Пригадайте, як у першому класі вас вчили: сядьте рівно,
зберіться, налаштуйтесь на роботу.
7. Кращий спосіб розвивати увагу - навчиться бути
уважними до людей.
Прийоми
розвитку пам'яті
1. Важливою умовою гарного запам'ятання є розуміння того,
що треба засвоїти. Для кращого засвоєння матеріалу корисно розділити його на
смислові частини, виділяючи при цьому головне і другорядне; складати план
прочитаного; запам'ятати ключові слова; переказувати текст своїми словами.
2. Велике значення для запам'ятання мають почуття та
емоції. Емоційне оформлення сприяє кращому запам'ятанню, тому що позитивне чи
негативне довше зберігається в пам'яті ніж нейтральне.
3. Тренуючись у запам'ятанні, намагайтесь виконувати
задачі та практичні вправи, з використанням тієї інформації, яку необхідно
запам'ятати.
4. Враховуйте, чим більше видів пам'яті приймають участь
у запам'ятанні , тим краще зберігається та відтворюється матеріал. Тому треба
тренувати всі види пам'яті - образну і логічну, механічну і смислове.
5. Одне з кращих правил покращення пам'яті - повторення.
Але важливо знати, як краще організувати повторення. Найкраще спочатку його
проводити через 15-20 хвилин. Потім краще проводити повторення через 8-9 годин
і через 24 години. При повторенні не варто перевтомлюватись, треба робити
перерви.
Пізнавальні
процеси (увага, пам'ять, мислення) входять як складова частина в будь-яку
людську діяльність. Людина народжується з достатньо розвинутими задатками до
6.
Ще здавна відомий такий прийом запам'ятання, як установлення асоціації між
інформацією, що необхідна для запам'ятання, та чимось знайомим. (
Російська фраза, наприклад: " Каждый охотник желает
знать, где
сидит фазан"- красный, оранжевый, желтый, зеленый, голубой, синий,
фиолетовый - цвета радуги ).
Способи розвитку
мислення
1. Відомий загальний принцип, якого слід дотримуватись:
" Хочеш бути розумним,
навчись розумно ставити запитання, уважно слухати, спокійно відповідати і
зупинитись, коли нічого більше сказати".
2. Мислення починається з запитань
" чому?
", "як?". Вчіться
знаходити правильні відповіді на них. Для розвитку мислення важливо формувати у
себе такі якості, як вміння бачити предмет чи явище з різних сторін, вміння
бачити нове у звичному.
3. Вміння помічати в предметі чи явищі кілька ознак - важлива властивість мислення. Чим більше число ознак
предмета бачить людина, тим гнучкіше її мислення. Це вміння можна тренувати в
іграх на дотепність, у вирішенні логічних задач та головоломок.
4. Порівняння близьких за значенням понять - один з прийомів розвитку мислення. Наприклад, що
спільного і що відмінного між літаком і метеликом.
5. Мислення і мова нерозлучні. Кожна думка має словесне
оформлення. Тому для розвитку мислення можна використати такий прийом: те, що
не до кінця розумієте самі, спробуйте пояснити другому.
6. Активне використання письмової мови ( твори, листи, ведення щоденника).
7. Важливий засіб - узагальнення. Наприклад, троянди, тюльпани, ромашки - це квіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар